- бурливий
- -а, -е.1) Який бурлить, бушує; бурхливий (у 1 знач.).2) перен. Неспокійний, невгамовний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
бурливий
Смотреть что такое "бурливий" в других словарях:
бурливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
бурхливий — 1) (про море, потік, річку тощо), бурливий, буремний, збурений, розбурханий, збунтований поет.; кипучий (який шумує); клекі[о]тливий, клекітний (про воду яка вирує, клекоче) 2) (про стихійні сили, явища природи який буяє, виявляється з великою… … Словник синонімів української мови
бурливість — вості, ж. Абстр. ім. до бурливий … Український тлумачний словник
бурливо — Присл. до бурливий … Український тлумачний словник
утихомирити — мирю, риш, (утихомирювати, рюю), Пр. Заспокоюючи, умовляючи кого небудь, припиняти бурливий вияв якихсь почуттів; впливати заспокійливо, угамовувати … Словник лемківскої говірки
