бурливий

бурливий
-а, -е.
1) Який бурлить, бушує; бурхливий (у 1 знач.).
2) перен. Неспокійний, невгамовний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "бурливий" в других словарях:

  • бурливий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • бурхливий — 1) (про море, потік, річку тощо), бурливий, буремний, збурений, розбурханий, збунтований поет.; кипучий (який шумує); клекі[о]тливий, клекітний (про воду яка вирує, клекоче) 2) (про стихійні сили, явища природи який буяє, виявляється з великою… …   Словник синонімів української мови

  • бурливість — вості, ж. Абстр. ім. до бурливий …   Український тлумачний словник

  • бурливо — Присл. до бурливий …   Український тлумачний словник

  • утихомирити — мирю, риш, (утихомирювати, рюю), Пр. Заспокоюючи, умовляючи кого небудь, припиняти бурливий вияв якихсь почуттів; впливати заспокійливо, угамовувати …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»